Начальник відділу - Нагурний Олексій Максимович, тел./факс: 207-09-89, кімн. 423.
Підпорядкованість відділу - заступнику голови Солом'янської райдержадміністрації.
Апарат відділу:
Головний спеціаліст - Матюхін Валентин Олексійович, тел./факс: 207-09-89, кімн. 423;
Головний спеціаліст - Сольська Алла Петрівна, тел./факс: 207-09-89, кімн. 423;
Головний спеціаліст - Гуленко Олена Василівна, тел./факс: 207-09-89, кімн. 423.
Адреса: 03020, м,Київ, Повітрофлотський проспект, 41, кімн. 423, 435
Телефони: 207-09-89
Факс: 207-09-89
Часи роботи:
понеділок - четвер з 8.00 до 17.00,
п'ятниця з 8.00 до 15.45,
перерва з 12.00 до 12.45.
Завдання відділу:
- Організація та здійснення заходів щодо забезпечення ефективної реалізації державної внутрішньої політики у Солом’янському районі м.Києва (далі – район) , впровадження у сферу громадських відносин принципів і цінностей громадянського суспільства.
- Координація та консолідація діяльності районних організацій політичних партій, об»єднань громадян, органів самоорганізації населення з метою створення стабільної суспільно-політичної ситуації в районі, налагодження діалогу та співпраці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики.
Функції відділу:
- Надає пропозиції до проектів комплексних і цільових програм реалізації державної внутрішньої політики в районі;
- Аналізує суспільно-політичні процеси в районі та подає інформацію голові адміністрації;
- Вносить пропозиції стосовно формування і реалізації державної внутрішньої політики у районі;
- Інформує Київську міську державну адміністрацію про головні події громадсько-політичного життя району;
- Організовує та здійснює взаємодію адміністрації з об'єднаннями громадян у питаннях, що належать до компетенції відділу;
- Аналізує діяльність політичних партій, громадських організацій в районі;
- Розробляє пропозиції щодо заходів, спрямованих на взаємодію голови адміністрації з об'єднаннями громадян у справі здійснення соціально-економічних реформ, розвитку громадянського суспільства;
- Використовує лекційні форми роботи при роз'ясненні населенню державної політики у різних сферах суспільного життя і формуванні позитивної громадської думки щодо діяльності вищих, центральних і місцевих органів державної влади;
- Бере участь у підготовці та проведенні заходів на відзначення загальнодержавних і міських свят;
- Готує проекти розпоряджень адміністрації з питань, що належать до компетенції відділу;
- Розглядає звернення громадян, установ і організацій з питань, що належать до компетенції відділу;
- Готує матеріали з питань внутрішньої політики до доповідей голові, заступникам голови адміністрації;
- Дає роз'яснення громадянам за дорученням голови Солом’янської районної в м.Києві державної адміністрації щодо прийнятих розпоряджень з питань внутрішньої політики;
- Бере участь у розробці відповідних розділів проектів місцевого бюджету та програми соціально-економічного розвитку;
- Здійснює організаційно-методичну, координаційну та іншу діяльність із структурними підрозділами адміністрації у вирішенні питань, що стосуються формування і здійснення внутрішньої політики;
- Координує та надає методичну допомогу структурним підрозділам адміністрації в підготовці та проведенні громадських слухань на території району.
1. 7 кроків до створення органу самоорганізації населення (ОСН)Крок 1: Створити ініціативну групу.
Якщо ти активний мешканець будинку та бажаєш створити ОСН, спочатку знайди в будинку (будинках), в межах яких хочеш створити ОСН, декількох небайдужих мешканців, та об’єднай їх в ініціативну групу по створенню ОСН.
Крок 2: Проведи засідання ініціативної групи та склади план її дій.
Організуй та проведи засідання ініціативної групи, на якому запропонуй створити ОСН та визначити його орієнтовну територію в межах будинку (будинків) №№____. Також поясни основні завдання, які відповідно до ст.14 Закону України «Про органи самоорганізації населення» покладені на ОСН. На цьому засіданні має бути прийнято рішення про необхідність створення ОСН та окреслено основні завдання, які необхідно виконати ініціативній групі:
1. з’ясувати скільки жителів, які мають право голосу, проживають на території майбутнього ОСН (будинок або декілька будинків) – необхідно взяти інформацію про кількість населення в ЖЕУ, або в іншій обслуговуючій організації;
2. придумати назву майбутнього ОСН;
3. підготувати проведення зборів мешканців за місцем проживання по ініціюванню створення ОСН.
Крок 3: Організуй проведення зборів мешканців за місцем проживання по ініціюванню створення ОСН.
Підготуй проект протоколу з порядком денним (зразок затверджений рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 №10/170 «Про органи самоорганізації населення в місті Києві») та проведи збори мешканців за місцем проживання по ініціюванню створення ОСН. Збори повинні ухвалити рішення про необхідність створення ОСН, визначити його територію, назву, основні напрями діяльності.
Крок 4: Підготуй та подай до Київради заяву про надання дозволу на створення ОСН.
Подай заяву та інші документи до Київської міської ради для отримання дозволу на створення ОСН
1. протокол зборів жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізацію населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення;
2. список учасників зборів жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів жителів.
Крок 5: Проведи збори мешканців за місцем проживання, оберіть склад ОСН.
Отримавши дозвіл Київради, організуй проведення зборів мешканців за місцем проживання, на яких учасники оберуть склад ОСН (керівника, заступника (заступників), секретаря та членів ОСН.
Зверни увагу, що під час зборів обов’язково має бути розглянуто питання про те, на якій основі буде працювати керівник ОСН: на громадських засадах чи на постійній основі з оплатою праці.
Крок 6: Підготуй заяву про легалізацію ОСН та подай її до виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Для реєстрації ОСН, спільно з іншими уповноваженими представниками зборів жителів за місцем проживання подай до виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) заяву про легалізацію ОСН (зразок затверджений розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 24.09.03 №1781 «Про затвердження Положення про порядок легалізації органів самоорганізації населення у місті Києві»).
До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення мають бути додані:
1. копія рішення Київради про надання дозволу на створення ОСН;
2. протокол зборів жителі за місцем проживання з рішеннями про обрання членів ОСН та його персональний склад, про затвердження Положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації ОСН;
3. Положення, затверджене зборами жителів за місцем проживання - у двох примірниках;
4. Персональний склад членів ОСН із зазначенням прізвищ, імені та по батькові, року народження, місця проживання.
Крок 7: Отримай статус юридичної особи.
Отримав копію розпорядження Київської міської державної адміністрації про реєстрацію ОСН – звернись до відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в районній державній адміністрації в місті Києві та зареєструйся!
2. Інформація щодо дій громадян при перейменуванні вулиціПротягом останнього року київська міська влада повернулась до відновлення історичної топоніміки столиці, а також перейменування вулиць Києва, назви яких пов’язані з діячами тоталітарного режиму.
У зв’язку з цим часто виникають питання щодо незручностей для киян внаслідок зміни назви вулиці.
З метою уникнення непорозумінь надаємо роз’яснення щодо дій громадян при перейменуванні вулиці.
Законодавством не передбачено внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування, тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, а тому вони є чинними та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документа.
В той же час, з власної ініціативи або у разі необхідності (продаж, дарування, тощо) власник майна (в тому числі земельної ділянки), відносно якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації правна нерухоме майно з заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку із зміною назви чи перейменування вулиці (проспекту, провулку тощо) відповідно до рішення Київської міської ради.
У разі необхідності здійснення нотаріальних дій з нерухомістю (продаж, успадкування, дарування тощо) у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) можна отримати довідку про перейменування вулиці. На підставі правовстановлюючих документів зі старою назвою вулиці і довідки Департаменту містобудування та архітектури нотаріус видає новий правовстановлюючий документ з новою назвою вулиці.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації місця проживання протягом десяти днів. Органом реєстрації є територіальні підрозділи Державної міграційної служби України.
На підставі поданих особою або її законним представником відомостей працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України в той самий день вносить необхідні зміни до паспортного документа та протягом семи днів до реєстраційного обліку.
Перереєстрація також може проходити під час заміни паспорта, оновлення фотокарток, зміні прізвища тощо, тобто коли у людини виникає потреба.
Принагідно інформуємо, що відповідно до підпункту 7) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», проголосованого на засіданні Верховної Ради України 09.04.2015, реєстраційний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичних осіб, пов’язаних із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.».
До уваги мешканців!
З 15.10.2012 довідки про перейменування та правильність написання назв вулиць надаються Службою містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури за адресою: вул. Хрещатик, 32, к. 205, 206.
Тел. саll-центру: (044) 235-10-25
3. Порядок проведення недержавних масових заходів в місті Києві4. Порядок проведення у місті Києві громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подійВитяг з Порядку проведення у місті Києві громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 19.08.2014 №175
3. Організатором громадського обговорення є Київський міський голова.
Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, що здійснює заходи, пов’язані з оприлюдненням інформації, опрацюванням та узагальненням пропозицій (зауважень) в рамках громадського обговорення.
4. Форми проведення громадського обговорення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, інтернет-конференція, електронна консультація) визначаються організатором, виходячи ч необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.
5. Громадське обговорення передбачає:
5.1. Оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення;
5.2. Опрацювання висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);
5.3. Узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.
6. Рішення про проведення громадського обговорення приймається Київським міським головою з урахуванням вимог, встановлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №432/9920 «Про затвердження Порядку найменування об’єктів міського підпорядкування, присвоєння юридичним особам та об’єктам міського підпорядкування імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у місті Києві». Київський міський голова надає доручення, в якому визначає питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.
Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.
Оприлюднення здійснюється на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва).
7. Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення.
Пропозиції (зауваження) реєструються відповідальною особою. Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.
8. Протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) вони узагальнюються та готується звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.
Пропозиції (зауваження), отримані в ході проведення громадського обговорення, оприлюднюються на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва).
10. Громадське обговорення під час розгляду питань про присвоєння Об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій проводиться, як правило, у формі електронних консультацій.